Напитись голосу твого, Того закоханого струму, Тієї радості і суму, Чаклунства дивного того. Завмерти, слухати, не дихать, Зненацька думку перервать. Тієї паузи у безвихідь Веселим жартом ратувать. Слова натягувать як луки, Щоб вчасно збити на льоту Нерозшифрованої муки Невідворотню німоту. Триматись вільно й незалежно, Перемовчати: хто кого. І так беззахисно й безмежно Чекати голосу твого. Напитись голосу твого.