Хоч чужої землі не буває, Нам від Бога єдина земля, Але знову вона забирає, Забирає дітей чужина. І летять, мов птахи перелітні, Залишивши і хату, і рід, Стільки літ Україна по світі Український губитиме слід. Приспів: О, далекий милий світе, Українцям не дай забуття! Напишіть, діти, напишіть, діти, | Напишіть Україні листа! | (2) Ще скажу, хоч казати не сила, Хоч казкові краї не зовуть, Чи знайдемо батьківські могили І чи наші онуки знайдуть? Мені сон дивовижний приснився: Над світами запали дощі, Хтось за душу вкраїнську молився, Хтось вертався назад до рідні! Приспів. І розмова пливе, серцю мила, Але й сум обійма за плече, Бо ту землю, де нас народили, Вже ніхто не замінить ніде... Приспів.