Моя душа чекає дива І вся тривогою щемить. Десь недалеко мить щаслива, | Мого життя найкраща мить. | (2) А може, це лишень омана, І не діждусь нічого я. Ту мить, як зірку ніч весняна, | Згубила молодість моя. | (2) Чому ж не спомин, а чекання Щодня в душі моїй тремтить, Так наче мить моя остання | Те диво має об'явить. | (2)