Над моїми днями пролетіли гуси, Обтрусили пера в тихому саду... Я не забарюся, я не забарюся, | Осене, до тебе я літа веду!.. | (2) Клен мені на згадку вибирає листя, Пригортає хвиля жовті береги. Де ж вони взялися, де ж вони взялися | На чорнявих скронях вранішні сніги?.. | (2) Знов питає небо і питає хата: За весняним щастям не жалкуєш ти? Що мені сказати, що мені сказати, | Як мені по правді їм відповісти? | (2) Над моїми днями пролетіли гуси, Обтрусили пера в тихому саду... Я не забарюся, я не забарюся, | Осене, до тебе я літа веду!.. | (2)