1. На високій горі явір ся колише, Там брат до сестрички дрібний листок пише. 2 2. – Сестро, моя сестро, ти моя голубко, Як ти привикаєш на чужині, любко? 2 3. – Ой, брати, ж мій брати, мушу привикати, Старому, малому мушу догаджяти. 2 4. – Ой пусти ня, мужу, в вишневий садочок, Ни буду я рвала [1] твоїх ягідочок! 2 5. А й вирву квіточку із виноградочку Та й пущу на воду до своєго роду. 2 6. Плине квітка, плине, під берегом стала, Вийшла її мати, ту квітку спізнала. 2 7. – Чи ти, моя доню, сім літ хорувала, Що твоя квіточка на воді зів'яла? 2 8. – Ой не хоровала'м ни день, не годину, Впала ж я ся, впала не в гідну родину! 2