Dm A На тому березі, де верба миє коси Dm Де двоє коней звили шиї лебедині B Gm так пахли медом розкуйовджені покоси C A На Україні, Боже мій, на Україні! Де зачепилися за хмари осокори, А зранку трави у коштовному камінні Там де грудьми годують небо сині гори На Україні, на далекій Україні! На тій єдиній, тій змарнілій, тій аж сірій Де сієш жито, а полин із борозни, Відкіль так гірко відлітали ми у вирій Що вже й навряд чи сподівалися весни. Де погляд гострий і палкий, мов квітка рути А пісня може і скалу розворушити І вже не думаєш там бути чи не бути, Бо то однаково, як жити чи не жити. У теплім вирію удосталь хліба й квіту, Так само приязно сміється сонце з неба, А ми співаємо слова із заповіту І мимоволі приміряємо до себе. На тій про кров слова, вже кров не проливайте Її доволі проливалося донині А серце просить: як умру то поховайте На Україні, на далекій Україні | (2) ...на Україні |