В бузкову ніч чекала я тебе, Щоб ти прийшов із мрії, із чекання. Прийшов, як сон, як місяць із небес, Відчувши потайне моє кохання. Я ще не знала: хто ти? Звідкіля? Що скажеш для початку, для начала? Але тебе манила вже земля До станції, де я тебе чекала. Приспів: Не обмини мене, не обмани, Бо я твоя, я суджена для тебе. Лиш пригорни, до себе пригорни, А більш мені нічого і не треба. Не обмини мене, не обмани, Бо я твоя - найперша і остання. Лиш пригорни, до себе пригорни, При зустрічі на станції чекання. Усе в житті прозовіше й простіш - І тут зітхання зовсім недоречні... Тобі сказала: серце моє втіш - Й твоя рука лягла мені на плечі. Забуду я печаль свою і сміх, Чужі слова, далекі привітання... Лиш був би ти, який поміж усіх Знайшов мене на станції чекання. Приспів.