Коли ще квітував бузок, В зозулі діти літ просили, Злий ворог тис вже на курок, Щоб України вбити сина. Здригнулись небо і земля, Коли упав відважний сокіл, Весна у невідь відійшла На довгих сірих сорок років. На довгих сорок років... Стер дату кат з календаря, Щоб не було й тієї днини – Стріляв же він в проводиря, А знав, що в серце України. Загинув батько – син живе, Відцвів бузок – цвіте калина, До неба лине журавель, Бо вже воскресла Україна! Воскресла Україна!