На розі в маленькій кав'ярні, Де янголи плачуть сумні На ніжних картинах примарних... Де тануть свічки на стіні, Сльозами стікають додолу, Розгойдують тишу хмільну... Малесенький затишний столик У тінях гардин потонув... Там стрінуться наші долоні І пальці сплетуться тонкі, І з кошика маки червоні Нам зронять легкі пелюстки... І я, неймовірно щаслива, В очах твоїх карих втону! І променів сонячна злива Залиє пожухлу стіну!.. І може всі давні оскоми Ця зустріч загоїть мені В кав'ярні, до болю знайомій, Де янголи плачуть сумні, Сльозами стікають додолу, Розгойдують тишу хмільну... Малесенький затишний столик У тінях гардин потонув...