З'юрмились лавочки у тихому саду, Єдина лавочка стоїть не на виду, Вкрилася вітами клена, Дощик я тут пережду, пережду. По листу краплі, наче пальці по струні, Злетіла пісенька на лавочку мені: "Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла, Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла". Не розберу й сама бува, Співаю я, чи дощ співа, І хто на лавочці сидить, Де я сиджу, і мовчить. Веселі лавочки, веселі кольори, Не з проста я з'явилась тут, о цій порі. Па-ба-па-ба-па-ба-ба-па-па-ба-ба, Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла. Ох, тихі лавочки у тихому саду, Я в дощик завжди на прогулянку іду, Вкриюсь під вітами клена, Дощик я тут пережду, пережду. По листу краплі, ніби пальці по струні, Приходить пісенька на лавочку мені: "Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла, Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла". Не розберу й сама бува, Співаю я, чи дощ співа, Та що там дощик - він пройшов, А ти прийшов, ти прийшов. І ми сидим в тіні на лавочці одні, І пальці легко пробігають по струні: Па-ба-па-ба-па-ба-ба-па-па-ба-ба, Ла-ла-ла-ла-ла-ла, Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла.