На калині мене мати колихала, Щастя й долі в чистім полі виглядала. Ой, калинонько червона, не хилися, | Від землі ти сили й соку наберися. | (2) Ті літа давно минули, одлунали, Як мене гілля високе колихало. Знов калина коло млина розквітає, | Мого рідного синочка забавляє. | (2) Виростай же мій синочку, мій соколе, Тобі щастям колоситься рідне поле. Пролягла тобі на зорі путь орлина, | І в дорогу проводжає цвіт-калина. | (2)