Пливе моє життя у вічне синє море З малого джерела батьківської землі. Пливуть по нім човни і з радості, і горя, Летять над ним роки, як сиві журавлі. Багато, що було, що нині не сказати: Для тебе я плекав високі почуття, Та їх зуміла ти безжально розтоптати Й лишилася сама на березі життя. Приспів: На березі життя і зорі, і світи, На березі життя і зустрічі й прощання, На березі життя стоїш, незгасла ти, Як наше молоде кохання. Ти інколи в мені засвітишся, мов осінь, І руку покладеш на стомлене плече, Але твої вуста прощення все не просять, І я його не дам, хоч серце запече. Я сам собі суддя і сам собі підсудний, І твій колишній крок не мaє забуття. Пливе моя ріка і все в житті ще буде: Лиш ти стоїш, мов тінь на березі життя. Приспів. (3) На березі життя стоїш, незгасла ти, Як наше молоде кохання... Кохання...