Музика виграває і жалю завдає, Либонь собі гадає, що серце в грудях є, А серце б'ється, плаче на втомлених руках, Воно струмком гарячим крізь пальці протіка. Приспів: Музико грай, грай, грай! Бо вже біліють скроні. Не зупиняй шалених пальців біг. Вже видно край, край, край Стежини на долоні, То ж поспішай дограти все, що міг, Поки ще маєш час... Крізь саморобні грати руїни сірих лиць, Він знову буде грати під поглядом рушниць. Чи ти, музико, знаєш, по кому ти в журбі? Сьогодні ти заграєш, а завтра по тобі. Приспів. А що ж то я? Ось, що добрі люди - я гуляю, бенкетую В неділю і в будень, а вам нудно, жалкуєте. Єй богу, не чую, і не кричіть. Я свою п'ю, а не кров людськую. Приспів. Поки ще маєш час... (4) Поки ще маєш...