Слався, Величний Український Народе! Духом незламний понад тисяча літ, В полон полонений, голодом морений, Біль твій окроплений кров'ю й слізьми. Правду шукаєш, Бога питаєш, Де віднайти справедливість оту, Щоб українець, світами розкиданий, Хотів повернутись на землю свою. Землю, що Богом дана йому істинно, Пращурі в ній у могилах лежать, Суду чекатимуть, Бога благатимуть За Україну! За рідний край! Слався Могутній Український Народе! Землі твої від Кавказу до Карпат, Ти справедливий, воістину мудрий, Волю виборюєш і загартований як сталь. Символ жінки - берегиня роду, А муж її - вільний козак, В єдності діти зростають з любов'ю, Вчать рідну мову, християнський обряд. До церкви ходитимуть, Бога проситимуть За мир і спокій матінки Землі! Молімось усі й вклонімося Господу, Щоб не залишив нас у біді. Молімось усі й вклонімося Господу, За благодать української землі. Отче наш, що єси на небесах, Нехай святиться Ім'я Твоє, Нехай прийде царство Твоє, Нехай буде воля Твоя, Як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, І прости нам провини наші, Як і ми прощаємо винуватцям нашим, І не введи нас у спокусу, Але визволи нас від лукавого.