В синім небі ген далеко від землі Пролітали сизокрилі журавлі. Вранці-рано прокричали наді мною: "Якщо хочеш ми візьмем тебе з собою". Я б полинув з вами аж до тої хати, Де лишились сині очі як блавати. Та мені піднятись в небо вже не сила, Зла недоля обламала мої крила. Ви ж летіть мої кохані журавлі, Поклоніться рідній батьківській землі. Подолайте злі вітри і сіру стужу, Моїй милій передайте як я тужу... Я б полинув з вами аж до тої хати, Де лишились сині очі як блавати. Та мені піднятись в небо вже не сила, Зла недоля обламала мої крила.