Ви не плачте, мої думи, Знову наді мною. Не туліться до гніздечка, Як безкрилий птах. Не збирайтесь коло серця | Чорною журбою, | Бо розвію вас по світу | На семи вітрах. | (2) Народились ви невинні З щастя і надії, А плекались у любові, Ласці і снах. Виростали, розквітали, | Мов у казці-мрії, | А тепер сльозами ллєтесь | По моїх устах. | (2) Мої думи, мої мрії, Як же вас приспати? Ви зів'ялі, ви безсиллі, Але ще живі. А живого серця і в могилі | Не сховати, | Тож літайте, мої думи, | Краще по землі! | (2)