Ти не ховай своїх очей, Моя Наталко, Ти не ховай своїх очей, Моя Полтавко! Бо у Полтаві всі дівчата – Чарівниці, Та тільки ти мені одна Щоночі снишся! Приспів: Усі дороги пройшов на світі, Аби зігріло очей твоїх світло! Моя Полтава на тебе схожа, А без Полтави я жити не можу!.. Тепер я знаю чому Ворскла Гомінлива, Така блакитна - подивилась Ти на хвилі. Мені потрібна ти, як жайворові Поле, Мені потрібна ти, як сонця Світ тополі! Приспів. І кожну думку заповітну І неспокій, Несу до тебе, чарівнице Ясноока! Скажи "Люблю!" мені жагучими Устами, То над землею голубішим Небо стане! Приспів.