В моєму паспорті немає вже місця, Щоб ставити візи. Але я знову вирушаю у путь, Я складаю валізи, Але я знову мчуся в аеропорт І в безодню порину, Але я знаю, що повернуся знов В Україну, в Україну! Я бачив гори, океани, міста, Я бачив пустелі І я здіймався аж до самих небес, Я пірнав у тунелі, І часом думав я, що не доживу, Що тут і загину, Що вже ніколи не побачу свою Україну, Україну, Україну, Україну! Я бачив дуже дивовижні місця, Людей і події, Мене відвідували дивні думки І дивнії мрії, У світі безліч дивовижних речей І я радів, як дитина, Та найдивніше, що я в світі знайшов – То моя Україна, Україна, Україна, Україна!