На берегах Дніпра-Славутича Ти встав із давнішніх століть, Проте краса твоя нев'януча Мене й сьогодні полонить. І я іду по тихих вулицях До цих завітних берегів, І предо мною відкривається Жива історія віків. Приспів: Я знову в рідному краю | Знайомі гори пізнаю, | І велич сивої минувшини, | І ясну молодість твою! | (2) Чи ж так давно під цими кручами На штурм піднявшись як один, Тебе з неволі визволяли ми В диму пожарищ і руїн? І я дивлюсь на мирні обрії, Любуюсь видами Дніпра, Та горда пам'ять тих буремних днів В моєму серці не вмира! Приспів.