Місто порожнє. Ми подорожні. Ми обережні. Знову чужі. Хто нам порадить? Хто допоможе? Хто нас розрадить на чужині? Плаче дощами небо над нами, | Небо не знає, як помогти... | Ми подорожні в місті туманів. | (2) Білі тумани, чорні мости. | Скільки блукали, щастя шукали, Скільки за нами битих доріг! В місті туманів зайвими стали, В місті туманів морок і сніг. Де твої губи, де твої руки, | Де твоя ніжність, слово твоє?! | Спить у тумані місто розлуки, | (2) Наші обличчя не впізнає... | Місто порожнє. Ми подорожні У лабіринтах втрачених днів. Хто нас почує, хто допоможе, Хто порятує в місті жалів? Я не питаю, що буде з нами, | Скільки любові нашій прожить... | Ми подорожні в місті туманів, | (2) Наша дорога далі лежить. |