Плавно по залі в танці блукає пара містична, Дві тіні зійшлися, щоб розійтися на ще одну вічність, Тінь короля, що давно загубив корону, Тінь чарівниці, котра загубила вроду. Король кохав її, мріяв ночами, Про чорні коси, мріяв ночами, Але він боявся, що втратить корону, Але втратив розум. І чарівниця коханням палала, в подушку ридала, Так і згоріла, так і змарніла, так і пропала, Тінь короля, що давно загубив корону, Тінь чарівниці, котра загубила вроду. Король кохав її, мріяв ночами, Про чорні коси мріяв ночами, Але він боявся, що втратить корону, Але втратив розум. То їх кохає могутняя доля солодким вальсем, Що побоялись із своїм коханням бути разом, Тінь короля, що давно загубив корону, Тінь чарівниці, котра загубила вроду. Король кохав її, мріяв ночами, Про чорні коси мріяв ночами, Але він боявся, що втратить корону, Але втратив розум.