Терновим квітом вкрилися поля... У боротьбі твоя воскресла воля, Земля моя, земля моя, земля, Моя земля, як предковічна доля. Тебе топтали орди яничар, Тебе на плаху зводили фашисти, Та не погасла золота свіча — Твоя любов, твоя надія чиста. Приспів: Терновий град, Терновий град, До болю ти близький. Луна хорал, Луна хорал, Любові на віки. Прийшла твоя омріяна пора, Благословенна і свята година, Мій древній вічно юний Терноград, Схилюсь перед тобою на коліна. Візьму шматок священної землі І, як свою кровину, поцілую... Летять над білим світом журавіл І голос їх я над віками чую: Приспів. Як витязь, ти над Серетом стоїш, З минулого вдивляєшся в майбутнє І до твоїх озорених узвиш Злітає птах, як сонцекрил могутній. І вже ніхто його не закує За чорні і важкі холодні ґрати — І в цім безсмертя молоде твоє, Мій дорогий, мій гордий Тернограде.