Де шлях свій скелі Товтри розпочали, Вітри злетілись з сивого Збруча, Постало місто моє древнє — Скалат, Моє начало всіх людських начал! Я з тих країв, де корені народу, І шмат землі — моя Галичина. Ще пам'ятає із якого роду Походить материнська твердь земна. Пов'язаний фортечними валами, Під Медобори влігся горілиць Мій Скалат рідний — місто над містами, Яке гарніше від мільйон столиць! Мій Скалат б'ється в України грудях, Цвіте на віковічній цій землі. Стрічають всіх гостинно наші люди Завжди із хлібом — сіллю на столі!