Не йди на Хрещатик кохану стрічати, Іди в метро. Єдина надія, що тебе зігріє його нутро. Десь там на поверхні - зима, Кохання шукати - дарма, Бо нема на горі, Бо нема, бо нема! Лиш влітку буває, Що там у зеленій траві Майдан, У траві Майдан, Се ля ві, Мадам! А в нас під землею Єдиний незмінний сезон, І жетон сіль ву пле, І вагон, і шансон. Життя - це театр, Нас двох екскалатор несе униз. Все нижче і нижче, Ми ближче і ближче, Шарман круїз. Закоханих з давніх давен Єднає метрополітен. Отреб'єн мон амі, Отреб'єн, отреб'єн! Хай січень вирує Та квіти дарує тобі Майдан, У трубі Майдан, Се ля ві, Мадам! Бо тут у метро не земні, А підземні дива, Не бува так вгорі, Не бува, не бува! Прийди до Майдану, Спустися в нірвану, Вона в трубі. Щовечір вистава, Гітари та кава - Це все тобі. А тобі з Парижу берет, А я твій малюю портрет, Тет-а-тет, мон амі, Тет-а-тет, тет-а-тет! Далеко над нами Укритий снігами Лежить Майдан, Ще не спить Майдан, Це лиш мить, Мадам! Лиш вічні троянди І дивний на смак круасан, Це життя, мон амі, Це роман, це Майдан! Давай на Майдані Усі мані-мані В трубі проп'єм, У трубі проп'єм, Це буде треб'єн. Бо тут у трубі Є єдина нірвана з нірван, Карнавал, мон амі, О шарман, о Майдан!