Мені не спиться нині опівночі, В моїй душі виспівує весна, Як дві зорі, іскряться твої очі | І пломеніє посміх на вустах. | (2) Як жив без тебе? - Я не уявляю І кожен день томився в самоті. Хоч багатьох жінок я зустрічаю - | Та все не ті, не ті, не ті, не ті... | (2) Але, нарешті, доля посміхнулась, Зігріла двоє люблячих сердець І ти до мене ніжно пригорнулась - Самотнім дням прийшов таки кінець! І ти до мене так ніжно пригорнулась - Самотнім дням прийшов таки кінець! Мені не спиться нині опівночі, В моїй душі виспівує весна, Як дві зорі, іскряться твої очі | І пломеніє посміх на вустах. | (2)