Мене мати в плахті колисала, А в криниці кожний день купала, Як купала та й забула втерти, | Буду файна до самої смерті! | (2) Не кладу на личко червонило, Мене в полі сонце припалило, Припало спереду і збоку, | А я собі дівчина нівроку! | (2) Ти, легіню, всіх обговоряєш, А про себе правду забуваєш, Люди в полі, люди на роботі, | А ти сидиш, як жаба, в болоті. | (2) Ти лінивий, а я робітлива, Ти брехливий, а я справедлива, Ой, у саду ружа та червена, | Не для тебе, милий, посаджена. | (2)