Мати Слава витає над полем, У тім полі змаг тримають вої. Бийте, бийте, не жалійте ворогів которних. Б'ються вої, б'ються без спочину. Мати Слава збирає на крила Тих, що впали, закривавлі, живицею вмила. Та й понесла воїв до Вираю, До полку, що більше не вмирає, Що своє життя віддали за Руську державу.