Я знаю, Марусе, дівочу натуру! - Так мати старая казала дочці, - І я дівовала, була молодою Тогді парубки все були молодці - На грищі співала, на досвітках пряла, На улиці часом до світа гуляла... Приспів: А бувало, стане скушно, Серце ниє та болить, В грудях важко: плачеш, плачеш... Божий світ не веселить!.. У садку пташки щебечуть, По степу цвітуть квітки, Як послухаєш, як глянеш - Плачеш бозна од чого!.. І знати не знала, чого я бажала! І все було, доню, я так сумовала, Поки твій отець мене кохати не став, Поки з моїм любим нас піп не звінчав... Кинь лихом об землю та будь веселенька! І думає дочка, схилившись до неньки: Чом досі мене ще ніхто не кохав?.. Приспів.