E5 A(V) Бачу тіло її, що в полоні освітлених звуків, E5 A(V) Що й сьогодні од всіх поодаль, як і колись, E5 A(V) Бачу пальці її, що біжать по темніючій шибі - G(III) A(V) Em G(III) Dsus2/Gb Em Пишуть наймення дзвінке для летючої срібної риби, G(III) A(V) H(IV) Що з місячних плес відлітає раз і назавжди. E5 D5 E5 D5 E5 D5 A(V) G(III) Em Бачу, як жінка прощається з рибою, E5 D5 A(V) G(III) Em Бачу, як потім іде самотня - обминає струхлявілий час, A7 Am Em І його світло-темну рипучу гойдалку. E5 У неї жести фатальні, A(V) A(V) G(III) Як волосся у блискавки, E5 A(V) Її танець весільний має ритми глибокий, G(III) Dsus2/Gb Em Що такі, як колодязь зорі, A7 Am Em Що такі, як колодязь зорі. E5 D5 E5 G5 F#5 D5 A(V) (x2) G7M/E F7M G7M/E F7M G7M/E Бачу пам'ять її, F7M G7M/E F7M Що, як вода летюча, має крило нерухоме, E7M Бачу сон бездиханний, A(V) G7M/E Що вона його на крилі несе обережно, F7M Бачу вирій душі, H(VII) C(VIII) Що його лише раз надивитися можна – H(VII) C(VIII) H(VII) То осінь людська, коли облітає волосся і одяг, C(VIII) E7M A(V) E7M A(V) А найпершими – очі... очі... очі... G7M/E F7M Бачу осінь таку в останньому дні якої | G7M/E F7M У білім гілляччі кісток завівають вітри... | (2) E7M D#7M/E A(V) E7M D#7M/E A(V) G7M/E F7M G7M/E F7M G7M/E