Де мати посіє - там стелиться ласка, Де мати посадить - там сходить добро. Бо в мами рука легка і прекрасна, І серце глибоке, як сивий Дніпро. Приспів: Мамо, матусю, осінню вмита, Встала раненько щоб діток навчить. Дітоньки, діти, сонячне жито, Мамин посів у душі не топчіть. Запахнув любисток і з рідного поля, Немов нагадати силкується він, Що мати дала нам і щасля і долю, Дала, не забравши нічого взамін. Приспів. З далеких країв нашу душу тривожну До рідної хати птах добрий несе. Бо тільки матуся уміє і може Порадить, потішить, пробачить усе. Приспів. (2)