Мені й тепер ще сняться колискові, Які співали губи чарівні, Немов переливали мед любові Зі свого серця в серденько мені. Приспів: Замало сказати, замало, Що я Вас люблю, Я Вас обожнюю, мамо, Немов на Мадонну, молюсь! Хіба в когось обличчя є миліше, Ніж Ваше?! І хай квітне літ до ста. Хіба у світі серце є добріше, Ніж Ваше, моя мамо золота?! Приспів. Прийде пора, і принесуть онуків Лелеки, що опустяться з небес. І Ви візьмете їх, як скарб, на руки І в їх очах впізнаєте себе. Приспів.