Мала конопельки близько доріженьки, Ой, не піду я їх брать, бо болять рученьки. Піде мій миленький конопельки брати, А я лишусь удома обід готувати. Аж приходить милий, та сів си на лавці: - Давай, мила, обідать, коноплі вибрав си! Я ся усміхнула: що таке за диво, Скільки було конопель, вибрав ти так живо? - Ой не сам їх брав я, мав я помічницю, Найняв я си на дорозі гарну молодицю. Гарна молодиця вміла жартувати, Вона мені помагала конопельки брати.