Немає стану "дежавю", Хоча не вперше ми у Львові, Ходжу бруківкою, молю, Щоб не востаннє, а щоб знову Потрапити у древній град До романтичного князівства, І що нам дощ, і листопад - Ми бранці цього диво-міста. Панує довга акварель, Кружляють львівські листопади. На розі вулиць менестрель Красу доповнює фасадів. На волю мрії відпущу, Хай бродять, ніби коні в лузі, Радію теплому дощу, Щасливі бачу лиця друзів.