Себе даремно не терзай, Кохання радість не вернути, Вповзла розлука, мов гроза, До нас із краплями отрути. Приспів: Любов, їй треба два крила, Щоб так, як птах, могла літати! А ти крила не вберегла, Не запобігла вчасно втрати... Коли ж під серцем запекло, Благала всіх на поміч слізно, Шукала втрачене крило Та вже, на жаль, було запізно... Приспів. І душу біль тепер пройма, Крижиняться вуста зимові, Коли в душі тепла нема, То вже не жди тоді й любові... Приспів. (3) Не запобігла вчасно втрати...