Щасливим у коханні я вже був, За вас тоді, здавалося, забув, Була лише вона, чарівна, як весна, Краса небесна, доля неземна. Дзвінка і ніжна, чиста, мов кришталь, Росла любов а з нею і печаль, У плетиві доріг збагнути я не міг, | Чому любов найпершу не зберіг. | (2) Приспів: А любов, як весна, у душі живе, Сто віків всіх вона до зірок зове, Тільки чисту любов в серці збережім І тоді засвітиться щастям кожен дім! І тоді засвітиться щастям кожен дім! У світ широкий котяться літа І я сьогодні вже мудрішим став, Розлуку і печаль здолав я у житті, Хоча, на жаль, усі ми не святі. І лиш кохання чисте джерело - В життєйськім морі рятівне весло. І нині, як раніш, я вірю знов і знов, | Що світ і нас врятує лиш любов! | (2) Приспів. (3)