Я свою Україну Як матір, як неньку люблю. Ношу мов серцем калину, Що квітне у ріднім краю. А мати — журавка зажурить Крізь вічні турботи й жалі. Навчали і в роки похмурі Робити добро на землі. Приспів: Приходжу знов і знову до родини, Я з нею сум і радість розділю. Щодня іду на поклик до людини, Як матір Україну я люблю. Я заповідь мамину знаю, То совість моя у житті. То голос із отчого краю, Із ними я не в самоті. Збираю зерно, до зернини, До сонця виношу з пітьми. На поміч спішу до людини, Живу у братерстві із людьми. Приспів: