Листя жовтня не спішить за модою, Відокремив небо від землі, Місто топить лід у віскі з колою, Ртуть слухняно приповзла в нулі. Я гортаю злі повідомлення, Перечитуючи сотні раз: Ти моя, чи то лише захоплення?.. Ти - мені прохання чи наказ?.. Приспів: Я так боюсь тих часів, Коли ночами я не сплю, Кохав чиюсь, не свою, Не мою, чому?.. Завжди свіжі квіти переходами, Я вже, навіть, знаю де твої. Місто гоїть голод бутербродами, Залишаючи на чай дрібні... І тобі так само важко дихати, І твої безсоння не пусті, Ще трохи часу і можна з'їхати - Рішення бувають не прості... Приспів.