Темно, в душі моїй омана, Небо ховає теплі рани. Сонце, так хочу його впустити, вміти жити. Бачу, як люди завмирають, Запах грошей усе вбиває, Серце вкривається склом, чому радіти? Приспів: Як так зникає твоя Квітка? Знаєш, таке буває рідко. Плюс на мінус, вмикаємо розмову, Вірю в твоє слово! Дивні дівчатка знов гуляють, Все, все на золото міняють, А душа, кому вона потрібна? Непотрібна, бідна, Очі, за очі - брудне слово. Хочу так легко жити вдома, Знаю, пробачу йому, бо вище того! Приспів. Не зірвати, не зламати! Сильною, так можу стати! Тільки буду я знати - твоя, твоя Квітка! Темно – омана, небо, як рана, Сонце, так хочу, так хочу, Як!.. Приспів.