Em C Am Dm G При долині кущ калини, похилився до води. Am Dm G C Am H7 Em "Ти скажи, скажи, калино, як попала ти сюди?" "Якось ранньою весною бравий козак прискакав, Милувався довго мною, а тоді з собою взяв. Він хотів мене - калину, посадить в своїм саду, Не довіз, а в полі кинув, думав, що я пропаду. Я за землю ухопилась, стала на ноги свої І навіки оселилась де вода і солов'ї. Ти не дуй на мене вітре - я тепер не пропаду, Надімною сонце світить і я за літа цвіту".