Весна зазеленіла, Нема про зиму й згадки, І крізь зелений килим Пробилися кульбабки. Такі собі жовтенькі Ці квіточки тендітні - На втіху всім стареньким, Для радості всім дітям. Мов посланці із сонця, Ліхтарики на схилах, Ми не одне вже серце Теплом своїм зігріли. Щоб повернуть в дитинство, Шукаєте дорогу? - Віночок чи намисто Сплести знайдіть нагоду. І серце ваше тихо, Мов пташеня, заб'ється, І найстрашніше лихо Таким вже не здається. Життя минає швидко, Та все ж не для забави Напередодні літа Біліють всі кульбаби. Мов чарівні сніжинки, Зима нас розгубила, Встанемо ми навшпиньки, Піднімемо вітрила. Мусимо ми подбати Про менше покоління - Ми летимо у мандри, Несем своє насіння.