Зелений шум — і білий цвіт Защебетав на цілий світ. А в самоті, не на виду, Кує зозуля у саду. Кує зозуля... А кому?.. Чи то мені, чи то йому? Вона для кожного своє — Кує-кує... виковує. А навкруги — така весна, Хмеліє цвітом далина! Та де узявся сивий град — І почорнів зелений сад. Куди ж упало те — "ку-ку" І мов розтало у піску?.. Лише сльоза не розтає — Усе кує... кує... кує...