Краса безмежна, сонечко сіда, В Карпатах синіх, ген, за небокраєм, Вівчар у полонині пісню заспівав, Та це ніщо, коли тебе немає! По морю корабель в світи пливе, На нього райська далечінь чекає, Він за собою кличе і мене, Та не іду, бо там тебе немає! Приспів: Мене не збавлять ні золотом, Грошима, ні перлинами, Без тебе навіть рай Для мене пеклом стане. Ми милуватись будемо Струмками й полонинами, Бо у Карпатах жити Нам самим Всевишнім дано! Летить літак кудись за океан, Найвищу з хмар в польоті обганяє, Він каже, що й мені летіть пора, Та не лечу, бо там тебе немає! Приспів. (3)