Всі ми нині сунемось до ринку, Головне у ринку - це гроші і товар, У нас у Львові просто - бери з собою жінку І шуруй на Краківський базар. Бо на баразі приватна власність, Давно у Львові демократія і гласність, Ще тато Карло в "Капіталі" заповів: Хто хоче ринку може їхати у Львів. Хочте запалити львівську ватру? До Оперного театру звертайтесь до циган, А поруч у готелі з підвалу і до стелі У кожному вікні Азербайджан. Бо в нас у Львовів, як в селі, як і в місті, Найбільший інтер, ясна річ, націоналістів, Але, як чорна не підходить вам ціна, Беріть в поляків, їх у Львові як е... пшона. Може, у вас дурні в кишені гроші, То ви вже не шукайте циган або грузин. Хлопці в нас тямущі, сервіс в них хороший - Лишитесь без грошей в п'ять хвилин. В широкі маси і навіть до квартири Програму послуг пропонують рекетири, І допоможуть нам вночі і в білий день Навік позбутися обтяжених кишень. Чули, на одеському привозі Танка продавали, хтіли четвертак? То взяли за троячку львівські мафіозі І загнали за купони у Ірак. Бо в нас у Львові, а не лишень в Одесі, Існує гендель і взаємність інтересів, Як інтересу до генделю нема, То ви до Львова приїхали дарма. Отже, як зупинитесь у Львові, То ви ж не обминайте Краківській базар. Ми на вас чекаємо, прийняти готові, Продамо хоч дідька за доляр. Але вважайте, що ні за які ціни Ніхто у Львові не продасть вам України! Бо в України незмірена ціна - Вона єдина, Вона у нас одна!