Козак від'їзджає, а дівчина плаче: "Куди їдеш, козаче? Козаче, соболю, візьми мене із собою | Буду вкупі з тобою." | (2) "Дівчинонько мила, узяти не сила, Бо я їду далеко." "Тебе я покину а сам я полину | На козачу країну." | (2) "Козаче, козаче, ти ж бачиш, я плачу Що тебе не побачу. Козаче, соболю, візьми мене із собою | Хочу вкупці з тобою." | (2) "Дівчинонько мила, що ж будеш робила На Вкраїні далекій?" "Буду хустя прати, зеленого жита жати | На Вкраїні далекій." | (2) "Дівчинонько віста, що ж ми будем їсти На Вкраїні далекій?" "Сухарі з водою, аби серце із тобою | На Вкраїні далекій." | (2) "Дівчинонько мати, де ж ми будем спати На Вкраїні далекій?" "В степу під вербою, аби серце із тобою | На Вкраїні далекій." | (2) "Дівчинонько мати, що ж ти будеш слати На Вкраїні далекій?" "Білеє реберце під козацькеє серце | На Вкраїні далекій." | (2)