Поріділо козацтво від втоми і ран, Гей - з чобіт позбивайте пилюку І встає з небуття кошовий отаман Із кресала запалює люльку, А за ним піднімаються воїни скрізь, Бо завчили козацьку науку - Ой напаснику лютий ти не лізь, ти не лізь Під козацьку розмашисту руку. Приспів: Ой з нашого роду не качайте воду, Ой з нашого духу не ліпіть макуху, Ой з нашої слави не робіть забави, Не робіть забави світові на сміх; Бо козацька вдача як вогонь гаряча, Бо козацька сила не одних косила - Шабелька завзята вдарить як розплата, Кривдників поганих покарає всіх. Гей ти наш кошовий, в тебе кручений вус Та ще шапка смушева — бідова, Наслухаємо, батько, пораду живу Твого вірного й чесного слова; І сказав отаман, і промовив козак Аж від слів полетіли іскрини: "Україна одна і не можна ніяк Віддавати її для загину". Приспів.