В чистім полі в степу на роздоллі, Де на сонці спеклась ковила, Не для себе ж бо кращої долі Козаченько шукав, та дарма. Гарцував на коні вороному, Гостра шабля рубала з плеча, Не боявсь, хоч і лячно одному, Яничарського списа й меча! Приспів: І понеслась над степом, Залунала пересторога - Хлопці, не спіть! - Де ваша честь? Де ваша слава? Де ваша козацька Січ? Ой, не сила було козаченьку Самотою свій край боронить, Він поліг за Вкраїну, за неньку, Вічним сном твердо-твердо ж бо спить! Не росте на могилі калина, І хреста в ізголів'ї нема. Ось така козаченьку данина, Ось така йому пам'ять німа. Приспів. (2) І минали віки за віками, Покоління вкраїнських синів, Вітер волі гуляв над степами, І вертав козаків, наче синів. Все одно ж бо на серці тривога: А чи є з ким наш край боронить? Простягнулися ж руки до Бога, Вже на волі єднання молить! Приспів. (2) Вкраїна-ненька кличе нас до бою, Не стишуймо, прискорюймо свій хід, Вставай, козаче, вставай, соколю, Сурми грають в похід! Єднайся, великий наш народе, Єднайся, християнський люде, Україна була, Україна є, | Україна завжди буде! | (2) Приспів. (2) Де ваша честь? Де ваша слава? Де ваша козацька Січ?