Ми пливем, а Дніпро, сива Хортиця мріє, Там козачки, і любов, і надія. Гартували там духи, кували там волю, Ти ж плекала дітей сама в хаті і полі. Приспів: Козацька мадонно, вклоняюсь тобі, Красі степовій, красі гордій! Ти вчила синів не хилитись в журбі І крикнути ворогу: "Годі!" Як пилина не раз між землею і небом Ти жила для усіх і найменше для себе, Краю дала усіх борців козацького роду, А дівчатам - свою степову ясну вроду. Приспів. Ти плекала синів краю місць оборону, Щоб спасали народ, о, козацька мадонно, Дай нам зілля євшан, зілля рідного сили, Щоб ту землю святу так, як ти всі любили. Приспів. І крикнути ворогу: "Годі!"