Гей, сивий вітер плаче: "Не вмирай, козаче, Трохи поживи". Ех, рад би я пожити - Кров моя розлита У густій траві. Гей, вітер хмари гонить: "А тебе твій коник Жде, як і колись". Ех, мабуть, я не встану, Бо глибокі рани, І не підвестись. Гей, вітер все ворожить: "Дівчину хорошу, Друже, полюби". Ех, рад би я любити, Та не бачать світу Очі голубі. Гей, вітер став казати: "Жде на тебе мати, Знову не засне". Ех, це б дійти до неньки, Та моє серденько Надто мовчазне. Гей, сивий вітер плаче: "Не вмирай, козаче, Трохи поживи". Ех, рад би я пожити - Кров моя розлита У густій траві.