Ну-ка, панове-господарове! Постаньте в ряду, Я Козу веду. Недавно з Москви, З довгими косьми, Косами з'яжу, Рогами зколю, Хвостом-бородою Да й двор замету. На печі жито Ногами збито, Н полу й овес, Велики порос, В сінях пшениця, Перепелиця Вивела діти - Любо гледіти. Старшиє й меньшиє Та й полетіли, Середульшиє посиротіли. Бігла Козинька до господіна, Що й своїх діток не покормила, Да взяла серпок, Побігла в садок, Нажала травиці й овсяний снопок, Да й покормила Да й своїх діток. Бігла Козинька на тиї сільця, На тиї сильця - В Михайльовщину, В Михайльовщині Всі стрільці-ловці - Миколайовці Хочуть Козиньку Да й застрелити. А я тих стрельцов Д а й не боюси, Тольки боюси Старого діда - борода сіда. Іде - хракає, Києм махає, Да й вдарив Козу Під ліве вухо, З правого й уха Потекла юха. Ось Коза впала - Здохла, пропала. Іди, Хазяїн, Да й меду неси, Ще й коледницю, Ще й паланицю, ще й кусок сала, Щоб наша Коза Ситая стала. Устань, Козинько, Да й не линуйси, Пану-хазяїну В ноги вклониси, Ще й хазяйочці, Нашой панночці, Щоб добра була, Ще й сто грам дала, Щоб наша Коза весела була. А діду пирог, Щоб Козу стирьог! Добриве-е-ечір!!!!!