На галявині стрибали довгоногі коники, Сюр, сюр, сюр, сюр, сюр, сюр, коники, Та їх раптом налякали товстоногі слоники, Зупинилися, спізнались і забава розпочалась. І вже слоники, слоники стрибають, як коники, І сюрчать, як коники, товстоногі слоники, І сюрчать, як коники, товстоногі слоники! Біля річки випасались прудконогі коники, І-го-го-го-го, коники. Їх раптом налякали товстоногі слоники, Зупинилися, спізнались і забава розпочалась. І вже слоники, слоники бігають, як коники, І іржуть, як коники, товстоногі слоники! В яр холодний придибали коники-будьоники, Как родная меня мать, ать, коники-будьоники, Та зустрілили чучупаки, потовкли, як слоники, Ох, кололи і рубали, та, мабуть що, було мало, Бо знов топчуть наш рідний край бісовії коники, Плодяться, як кролики і творять законники, Тож по мандату їм і на шию камінь, Ше й кіло коси, прощавайте, амінь!